Розділ 4. Дезінформація та маніпуляції
Частина Б: Маніпуляції
Існує безліч шляхів обманути когось за допомогою дезінформації, фотофейків, ботів і тролів. Навчись розпізнавати різні типи маніпуляцій.
Заголовки та фотофейки
Боти і тролі
«Експертна думка» та джинса
Маніпуляції з першоджерелом
Інструменти для перевірки фактів
BY EDERA & IREX
Заголовки
Головна мета заголовка — привернути твою увагу і примусити перейти за посиланням, купити газету або прочитати новину. Заголовок може також містити зображення, щоб підсилити емоційний вплив.
Дізнайся, як розпізнати маніпуляції з заголовками та зображеннями у відео.
BY EDERA & IREX
Заголовки:
на що звертати увагу
Сатиричне онлайн-видання The Science Post опублікувало статтю з назвою «Дослідження: 70% користувачів Facebook читають лише заголовки наукових статей перед тим, як коментувати».
Перший абзац статті написаний англійською. Однак другий абзац — це стандартний текст lorem ipsum — варіант умовного беззмістовного тексту, який використовують графічні дизайнери у своїх макетах. Статтю поширили понад
122 000 користувачів.

Сатирична стаття привернула увагу багатьох науковців, оскільки вона допомогла дослідити поведінку тих, хто читає новини в соціальних мережах. Науковці з багатьох дослідницьких центрів США проаналізували 2,8 мільйонів ретвітів та з'ясували, що 59% людей ставлять «подобається» та поширюють посилання, навіть якщо самі не переходили за ним.

Заголовок — найважливіший елемент будь-якої статті чи відео. Його головна мета — привернути увагу аудиторії та спонукати її прочитати чи проглянути матеріал. Саме тому журналісти та редактори часто використовують у своїх заголовках елементи драми та сенсації, наголошуюючи на аспектах новин, які, на їхню думку, зацікавлять цільову аудиторію.

Нашестя, обурення, сенсація дня, терміново — усі ці слова привертають увагу читачів та змушують їх переходити за посиланням. Це називається клікбейт (англ. clickbait, від click «клацання» та bait «наживка») .
Часто статті з такими заголовками містять ще й зображення, які суперечать змісту або заголовку. Їхня мета — збентежити читачів ще більше, щоб вони перейшли за посиланням. Але навіщо все це вигадали?

Онлайн-медіа отримують значну частину свого прибутку з реклами. Що більше користувачів вони мають на своїх вебсторінках, то більше рекламодавців хочуть розміщувати там свої оголошення. У такий спосіб прибуток власників медіа збільшується.
BY EDERA & IREX
Обережно – фейкові фото!
Ще один тип маніпуляції — несправжні, або фейкові, фото. Розглянемо декілька прикладів.

Згідно з AFP Factcheck, «десятки тисяч людей поділилися твітом з двома фото з антиурядових протестів "жовтих жилетів" у Парижі 2018 року, з підписом "Перспектива має значення».
Це порівняння демонструє, як кутом, з якого зроблене фото, і композицією фотографії можуть маніпулювати в медіа, щоб додати драматизму незначній події. Однак два фото з прикладу — теж маніпуляція. Їх зробили в різний час та в різних місцях. Також невідомо, чи були вони зроблені фотожурналістами.

На іншому популярному фото зображений слон, який у своєму хоботі несе левеня, а левиця йде поруч. Це зображення з'явилося у Twitter Національного парку Крюгера у Південній Африці 1 квітня. Як з'ясувалося, це колаж, створений у Photoshop. Фотографії, які використали для цього, можна легко знайти за допомогою зворотного пошуку зображень.

І останнє, але не менш важливе — сотні російських, а згодом і українських видань, поширили інформацію про жертв на окупованих територіях України, яку підтвердили за допомогою фото з фільму «Брестська фортеця», події якого відбуваються під час Другої світової війни.
Існує 3 види маніпуляцій з фото:

Справжнє фото місця чи людини, яке використовують як зображення зовсім іншого місця чи особи.

Іноді фотографії можуть бути неправильно підписані, щоб посилити емоційний вплив на читачів. Наприклад, ось це фото — оригінальне, але підпис — не що інше, як маніпуляція. Адже він створює враження, що українського солдата врятував від кулі його телефон. Під час обговорення цього фото користувачі навіть хотіли зібрати гроші на новий телефон для солдата.

Підроблені фото, змінені у графічних редакторах (наприклад, Photoshop), щоб додати або прибрати певні елементи .


На фото, яке набуло популярності в мережі — український солдат, який обіймає дівчину біля потяга. Фото мало підпис «Боєць АТО проводжає свою дівчину до Москви». За допомогою зворотного пошуку зображень можна знайти те саме фото, проте знак на потязі інший — «Харків – Ужгород».
Коли журналістам вдалося відшукати юнака з фотографії, він був обурений такою маніпуляцією. Він сказав, що фото зробили, коли він їхав з Харкова у Тернопіль. Колишнього бійця АТО допоміг ідентифікувати волонтер.
Обрізані фотографії, які показують лише частину зображення без контексту.

Іноді фотографії, змінені у такий спосіб, вважають фейком. Адже суть того, що вони зображають, може бути повністю змінена.

Фотофейк, на якому Петро Порошенко втікає від виборців, створили російські медіа, а потім поширили тисячі користувачів Facebook. Але насправді на іншому боці вулиці також були люди, і Петро Порошенко йшов саме до них. Цю частину фотографії просто обрізали.

Пам'ятайте, що маніпуляції — всюди. Завжди піддавайте сумніву сенсаційні заголовки і неймовірні фото. Не дозволяйте їм обманути себе.

Будьте пильними!
BY EDERA & IREX
Лайфхаки:
виявляємо ботів і тролів
Не всі, хто пишуть і поширюють дописи та лишають коментарі в соціальних мережах — справжні люди. Дізнайся, хто керує ботами і тролями і як вони можуть спотворювати твій медіапростір.
Переглянь відео! З'ясуй різницю між ботами і тролями та навчися виявляти їх.
BY EDERA & IREX
Як розпізнати
бота чи троля
Сьогодні соціальні медіа схожі на криве дзеркало. Завдяки ілюзіям, які вони створюють, ми можемо вважати когось популярним або навіть лідером думки. «Лайки» та «репости», на які полюють користувачі, стали інструментом для поширення маніпулятивних новин, нападів на людей чи організації. Зазвичай у цьому задіяні боти і тролі.

Боти, скорочено від «роботи» — анонімні, штучно створені користувачі, які прикидаються справжніми людьми. Насправді ж, ними керують ті, хто не хочуть розголошувати свої справжні імена та наміри. Однак не всі боти обов'язково погані. Наприклад, деякі з них поширють поезію чи мотивуючі цитати. Але зазвичай ботів використовують, щоб поширювати певні повідомлення та дописи.

Окрім ботів, також існують тролі.
На відміну від запрограмованих ботів, тролі — це справжні люди. Їхня головна мета — викликати певні емоції, розпочинати та підтримувати дискусії онлайн.

Тролями можуть бути:
  • люди, які отримують плату за розпалювання та підтримку дискусій;
  • прихильники ідеології, які роблять це безкоштовно та керуються власними мотивами;
  • звичайні люди, адже ми всі іноді беремо участь в обговореннях у коментарях, захищаємо власну думку та навмисно провокуємо наших опонентів.
Як правило, боти здатні лише до примітивних діалогів, а тролі можуть використовувати складні аргументи та докази.
Щоб виявити ботів серед ваших друзів чи підписників, ви можете використати спеціальне програмне забезпечення:
  1. IGExorcist (Instagram)
  2. Twitter Audit (Twitter)
  3. Botometer (перевіряє, чи керує обліковим записом бот)
Будьте обережні з людьми, з якими дружите або за якими стежите в соціальних мережах, але з якими не знайомі в реальному житті. Якщо ви бачите, як хтось розпалює дискусію в коментярх, краще лишайтеся осторонь. Адже ви можете мати справу з ботом або з професійним тролем.
BY EDERA & IREX
«Експертна думка»
та джинса
Фотофейки — не єдиний спосіб викривити інформацію. Медіа також використовують думки несправжніх експертів, іноді навмисно, а іноді — випадково.
Висловлювання, оцінки та прогнози експертів з сумнівною репутацією завжди слід перевіряти в Інтернеті. Пошук експерта чи організації може показати, що про них майже немає інформації онлайн. Так звані «експерти» можуть не бути представниками респектабельних установ чи аналітичних центрів. Навпаки, вони можуть співпрацювати з організаціями, які належать політикам або політичним угрупуванням. Висловлювання таких експертів потрібно сприймати скептично, оскільки може виявитися, що вони не є експертами взагалі, а їхні прогнози чи оцінки — сфабриковані.
30 вересня 2014 року «Российская Газета» опублікувала інтерв'ю з удаваним латвійським політиком на ім'я Ейнарс Граудіньш. Його відрекомендували як латвійського правозахисника, який разом з групою експертів Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) відвідував місця масових поховань в Україні. Він заявив, що 400 тіл знайшли похованими поблизу Донецька. Тим часом RIA Novosti та Vesti.ru представили Ейнарса Граудіньша експертом ОБСЄ.

ОБСЄ виступила з заявою, що такого експерта в моніторинговій місії в Україні не було. Крім того, заяву Граудіньша щодо масового поховання 400 тіл поблизу Донецька спростували навіть сепаратисти. Багато медіа попросили коментар Володимира Рубана, який представився як експерт та генерал-полковник. Насправді ж він не виявився ні експертом, ні генералом.
Тому, якщо маєте можливість, перевіряйте експертів в Інтернеті. Ось на що варто звертати увагу:
  • їхній досвід як експертів;
  • наявність чи відсутність їхніх статей у надійних виданнях;
  • їхні попередні прогнози та оцінки;
  • книжки, підручники, статті, та кількість цитувань їхніх робіт;
  • репутація організації, яку вони представляють: чи визнають їхню експертизу інші організації?
Щоб мати змогу перевірити надійність експертів та організацій, український інформаційний портал Тексти зібрав усіх прихованих політичних PR-експертів в одну базу.
BY EDERA & IREX
Джинса
Медіа повинні дотримуватися балансу між своїми комерційними інтересами та дотриманням стандартів журналістики. Іноді ці поняття змішуються, правила — порушуються і, як результат, аудиторія отримує джинсу — рекламу, замасковану під журналістський матеріал.

Прихована реклама, або джинса, спотворює відображення важливих соціальних явищ та подій. Ми отримуємо неточну та маніпулятивну інформацію, за публікацію якої редактори отримали гроші, але презентували її як новину, а не рекламу. Наприклад, фармацевтична компанія може заплатити виданню за публікацю матеріалу, у якому йдеться про неймовірну користь їхнього нового вітамінного комплексу.

Джинса — це обман та неповага до читачів та глядачів. Адже люди більше довіряють саме журналістським матеріалам, а не рекламі чи коментарям у соціальних мережах. Важливо фільтрувати, що ми бачимо і чуємо, та вміти відрізняти якісну журналістику від маніпулятивного контенту.
Як розпізнати приховану рекламу?
  • Опублікований матеріал не містить жодної прив'язки до місця і часу. Запитайте себе: «Чому цей матеріал опублікували саме зараз?»
  • Використання соціологічних досліджень сумнівних організацій, результати яких зазвичай дуже відрізняються від інших соціологічних досліджень.
  • Псевдоаналітичні матеріали маловідомих авторів, яких позиціонують як «політологів», і які дають «експертну» оцінку певної події з позиції, яка вигідна одному з політичних угрупувань. Це може бути ознакою прихованої реклами, але не завжди.
  • Один зі стандартів журналістики — дотримання балансу думок. Тому надмірно позитивний або гостро негативний матеріал може бути ознакою прихованої реклами.
  • Деякі журналісти можуть співпрацювати з політиками чи політичними партіями. Тому багато новин містять їхні коментарі, хоча вони не є експертами. Або ж у новинах можуть згадувати про «своїх» кандидатів, навіть якщо події ніяк їх не стосуються.
  • Матеріали без автора: доволі часто журналісти не хочуть залишати своє ім'я під джинсою, тож багато матеріалів публікують без підпису або під псевдонімом. Якщо матеріал здається підозрілим, спробуйте знайти інші публікації цього автора на вебсторінці або в газеті. Ви можете скопіювати та вставити абзаци з цього матеріалу в пошуковик та перевірити, чи фігурує він ще десь.
BY EDERA & IREX
Маніпуляції з
першоджерелом
Уявіть ситуацію, коли одна людина стверджує, що йде дощ, а інша — заперечує це. Кому б ви повірили? Звісно, ви б просто подивилися у вікно та перевірили, хто має рацію.
Це називається перевіркою джерела — ми звертаємося до першоджерела інформації, до первинних документів або до людей, які були присутні під час події.
Першоджерелами можуть бути:
  • офіційні пресрелізи урядових та судових органів, місцевих органів влади та міжнародних організацій;
  • офіційні листи, звернення та запити на інформацію;
  • повідомлення з місця подій (без редагування та коментування);
  • офіційні вебсторінки організацій;
  • люди, особисто причетні до події, зокрема свідки.
Якщо ви не можете визначити першоджерело, слід обережно ставитися до запропонованої інформації.
Пам'ятайте, що усі медіа мають свою редакційну політику, цільову аудиторію, підхід до відбору новин та власні інтереси, які можуть безпосередньо залежати від власника. Усе це може впливати на те, які теми та під яким кутом вони висвітлюють.

Саме журналісти та редактори несуть відповідальність за достовірність інформації в матеріалах, які вони публікують або транслюють.
Іноді вони нехтують правилом перевіряти інформацію за допомогою щонайменше двох джерел. Це відбувається з різних причини. Наприклад, через необхідність опублікувати матеріал якомога швидше, недостатню фахову підготовку чи розуміння, або навіть просто через недоступність джерел.

Часто журналісти посилаються на інші медіа щодо інформації, яка стосується певної історії.
Професійні і чесні медіа для посилання на ці первинні джерела використовують фрази на зразок «як повідомляє Reuters» або «згідно з Укрінформ». Онлайн-медіа зазвичай додають посилання на джерело, щоб читачі мали змогу звернутися до нього.
Зауважте, що іноді необхідно шукати далі, адже джерело інформації, на яке посилаються, могло отримати інформацію з іншого джерела. Продовжуйте пошуки, допоки не знайдете оригінальне першоджерело.
Коли стається щось надзвичайне, ймовірно, що багато медіа повідомлять про це. Журналісти використають свідчення очевидців та матеріали «з перших рук» (наприклад, відео з телефонів). Якщо ви читаєте про подію, яка справді здається дивовижною, але через декілька годин пошуків не можете знайти кадри з місця подій чи інші докази, сприймайте цю інформацію скептично та не поширюйте її.

Іноді медіа оприлюднюють інформацію з посиланнями на анонімні джерела. Це може статися через різні, цілком обґрунтовані причини. Найчастіше, через особисту безпеку. Або внаслідок того, що деякі особи не мають права публічно говорити на певні теми. Але навіть якщо ці причини виправдані, інформацію з анонімного джерела неможливо перевірити. У такому разі подумайте, чи має причина замовчування джерела сенс у контексті запропонованої інформації.
На що ще слід звернути увагу під час перевірки видання?
  • Чи є контактні дані видання на вебсторінці? Або посилання на активні соціальні мережі?
  • Як довго це видання існує?
  • Хто його головний редактор, а хто — редактори відділів?
  • Звідки видання отримує фінансування?
  • Чи є ім'я автора під статтею або відео?
  • Чи є на вебсторінці інші статті цього автора?
Окрім надійних медіа, існує безліч видань та вебсайтів, яким вірити не можна і які краще ігнорувати. Українське незалежне медіа Тексти провело дослідження і підготувало рейтинг суперечливих засобів масової інформації.
BY EDERA & IREX
Маніпуляції в
соціальних медіа
Незважаючи на всі переваги соціальних медіа, ми мусимо визнати, що на цих платформах користувачі часто поширюють неправдиву та маніпулятивну інформацію.

Наприклад, історія про дівчинку, якій необхідні гроші на лікування, або про лікаря-самозванця, який назвав 3 лікарські засоби, які провокують захворювання на рак.
Коли ми бачимо такі неймовірні дописи, які поширили тисячі користувачів, спочатку необхідно з'ясувати суть їхніх повідомлень. Перед тим, як ставити «лайк» або ділитися дописом, запитайте себе:
  • де ви знайшли цей допис і як він потрапив туди? Яку роль у цьому зіграли алгоритми платформи?
  • хто поширив цю інформацію? Що ще публікують ці люди? Чи знаєте ви їх особисто? Хто їхні друзі та учасниками яких груп вони є? Вони публікують матеріали на різні теми (політика, спорт, особиста інформація) чи їхня сторінка присвячена лише одній проблемі? Які дописи поширюють їхні друзі?
  • опублікована інформація — це факт чи особиста думка?
  • де ще можна перевірити ці факти?
  • якщо допис містить фото, спробуйте з'ясувати де, коли і за яких умов воно було зроблене. Допомогти в цьому може зворотний пошук зображень.
  • чи є свідки? Якщо так, хто вони? Чи можете ви знайти/перехресно перевірити інформацію за допомогою офіційних джерел?
Завжди звертайтеся до першоджерел! Якщо джерело не вказане, допису не можна довіряти. Медіа та способи поширення інформації змінюються, але перевіряти факти необхідно завжди.
BY EDERA & IREX
Інструменти для
перевірки фактів
Міжнародні ресурси:

FactCheck.org
SciCheck повністю присвячений несправжнім та неправдивим науковим твердженням
Snopes
PolitiFact
Washington Post Fact Checker
Gossip Cop
VOX CHECK
STOP FAKE
Truth or Fiction
BBC Reality Check
Українські ресурси:

Державна Служба Статистики України
Український портал відкритих даних У рейтингу Open Data Barometer Україна посідає 17-те місце, зокрема, завдяки цьому ресурсу
Тексти розробили базу псевдосоціологічних служб та прихованих піарників
По той бік новин спростовує побутові та щоденні фейки та маніпуляції
Зворотний пошук зображень — найпростіший спосіб знайти зображення за допомогою Google Chrome. Встановіть Chrome на свій мобільний або комп'ютер. Пам'ятайте, що цей метод не відображає результати за датою публікації.
Як користуватися:

1. Правий клік на зображенні (на сенсорному екрані торкніться зображення, щоб відкрити його в повноекранному режимі).
2. Натисніть «Пошук у Google за зображенням» (натисніть на зображення на своєму смартфоні та утримуйте, виберіть «Шукати зображення в Google»).
3. Прогортайте до місця, де відображені сторінки, що містять зображення.
4. Знайдіть найдавнішу дату.
Пам'ятайте, що результати пошуку розташовуються не в хронологічному порядку. Також не забудьте перевірити надійність джерел.
TinEye
Працює в будь-якому браузері. Цей ресурс допоможе дізнатися, коли зображення опублікували вперше.
Як користуватися:

1. Збережіть зображення, яке хочете перевірити (натисніть на зображення на своєму смартфоні та утримуйте, допоки з'явиться меню, потім виберіть «Зберегти зображення»)
2. Відкрийте tineye.com у браузері.
3. Завантажте фото.
4. Оберіть найдавніший варіант з випадаючого меню.